Освітня програма

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

"ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №4

КОЗЯТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ"

НА 2023-2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

ВСТУП

Повна назва – комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти № 4 Козятинської міської ради Вінницької області». Скорочена назва - ЗДО № 4 Козятинської міської ради. Створено на підставі Рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 01.06.2001р. № 206, перейменовано рішенням 25 (п) сесії 8 скликання від 08.06.2022р. №872-VIII.

Юридична адреса закладу освіти: 22100, Вінницька область, місто Козятин, вулиця Героїв Майдану, 8.

У закладі дошкільної освіти на 1 вересня 2023 року функціонує 3 групи: 1 група молодшого віку, 1 група середнього віку, 1 група старшого віку.

ІІ молодша група (від 3 до 4 років);

середня група (від 4 до 5 років);

старша група (від 5 до 6 (7) років).

У закладі дошкільної освіти встановлено 5-денний навчальний тиждень. Заклад працює з 7.30 до 18.00.

Головною метою роботи ЗДО № 4 Козятинської міської ради є забезпечення реалізації права дітей на здобуття дошкільної освіти.

Науково-методична проблема ЗДО № 4 Козятинської міської ради:«Створення та підтримка безпечного освітнього простору, повноцінний та всебічний розвиток особистості дошкільника».

Шляхи реалізації завдань: освітній процес здійснюється до вимог Базового компоненту дошкільної освіти, Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина», «STREAM - освіта, або Стежинки у Всесвіт»: альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дітей переддошкільного віку.

Пріоритетні напрямки роботи ЗДО № 4 Козятинської міської ради були спрямовані на реалізацію таких завдань:

- робота щодо розвитку комунікативно-мовленнєвої активності дітей дошкільного віку;

- логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку;

- створення й підтримка сучасного освітнього простору, сприятливого для гармонійного розвитку особистості дошкільника,як гарант готовності до НУШ та реалізації індивідуальних творчих потреб кожної дитини.

В ЗДО № 4 Козятинської міської ради створені умови для забезпечення якісної освіти дошкільників шляхом ефективного педагогічного впливу на розвиток компетентної особистості дитини в умовах Нової української школи.

Якісна організація освітнього процесу забезпечує високий рейтинг закладу освіти, про що свідчать відгуки батьків, громадськості, мешканців мікрорайону. В ЗДО № 4 Козятинської міської ради. на сьогодні виховуються діти і онуки випускників минулих років.

Колектив ЗДО № 4 Козятинської міської ради працює під гаслом «Дитинство – не підготовка до майбутнього життя, а життя теперішнє, яскраве, самобутнє».

Формулою успіху дошкільного навчального закладу на сьогодні є співпраця педагогів, батьків, громадськості «Від успіху кожного «Я» сьогодні – до процвітання України завтра!».

Кадрове забезпечення

Освітній процес в ЗДО №4 Козятинської міської ради здійснює 11 педагогічних працівників, з яких 2 педагоги мають повну вищу освіту.

Навчальний план, за яким працюватиме заклад освіти

Робочий навчальний план на 2023-2024 навчальний рік розроблено відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, а саме:

за освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина»;
STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт: альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дітей переддошкільного віку.

Мета освітньої програми - реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6(7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Завдання програми - сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх напрямів дитини перших 6(7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання в школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відображені у програмі і є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу.

Зміст освітньої програми передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

- розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Реалізацію змісту освітньої програми здійснює команда педагогів: вихователь-методист, вихователі, керівник музичний, сестра медична старша.

У закладі впроваджуються елементи інноваційних технологій:

«Ранкові зустрічі»;
«Казкотерапія»;
«Піскотерапія»(використовується кінетичний пісок);
«Використання мнемотаблиць під час складання описових розповідей»;
«Спадщина Сухомлинського».

Мета і завдання освітньої програми:

– забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу у комунальному закладі «Заклад дошкільної освіти №4 Козятинської міської ради»;

– створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі;

– забезпечення реалізації можливостей і здібностей кожної дитини;

– створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення до всіх вихованців, що сприятиме вихованню у них товариськості, доброзичливості, допитливості, ініціативності, формуванню самостійності і творчості;

– турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток кожної дитини;

– максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;

– творча організація (креативність) освітнього процесу;

– варіативність використання навчального матеріалу з метою розвитку творчості з урахуванням інтересів і здібностей кожної дитини;

– забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;

– єдність підходів до виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї;

– забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;

– організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;

– забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;

– підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти.

1. Загальні положення

Програма розроблена відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція) та Концепції Нової української школи.

Освітня діяльність у закладі у 2023-2024 навчальному році буде організована відповідно до Законів України:

«Про освіту»;
«Про дошкільну освіту» (редакція від 16.01.2020);
Конвенцію про права дитини (редакція від 20.11.2014 );
Про охорону дитинства» (редакція від 09.08.2019);
«Про місцеве самоврядування в Україні» (редакція від 01.03.2020);
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 №86 про Положення про заклад дошкільної освіти;
Постанова головного державного санітарного лікаря України від 18.09.2020 №55;
«Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234;
«Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільного навчального закладу»;
Лист Міністерства освіти і науки України від 03.06.2022 №1/6015-22;
«Про методичні рекомендації впровадження професійного стандарту керівника (директора) закладу дошкільної освіти;
Базовий компонент дошкільної освітиУкраїни (наказ МОН від 12.01.2021 №33);
«Щодо методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільноїосвіти (лист МОН 16.03.2021 №1/9-148);
Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234);
Гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 № 446;
Указ Президента України від 24.02. 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»;
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136- IX;
Лист МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;
Лист МОН від 17.03.2022 №1/3475-22 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньопереміщених осіб»;
Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;
Лист МОН від 02.04.2022 №1/3845-22 «Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти наперіод дії правового режиму воєнного стану»;
Лист МОН від 25.03.2022 №1/4428-22 «Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайнихситуаціях»;
Лист МОН від 15.06.2022 №1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»;
Лист МОН від 22.06.2022 №1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників»;
Лист МОН від 27.07.2022 1/8504-22 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році»;
«Щодо освітніх программ у закладах дошкільної освіти» (лист МОН України від 09. 12.2019 №1/9 – 750);
«Щодо організації медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури у закладах дошкільної освіти» (лист Міністерстваосвіти і науки Українивід 12.12.2019 № 1/9-765;
«Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньопереміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками» (лист Міністерстваосвіти і науки України від 12.12.2019№ 1/9 – 766;
«Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» (лист МОН №1/11-1491 від 14.02.2019);
Примірний перелік ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти( наказ МОН України від 19.12.2017 р. № 1633);
Типове положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим наказом МОН України від 06.10.2010 р. № 930 (із змінами, внесеними наказом МОН України від 20.12.2011 № 1473);
Інструктивно-методичний лист МОН України № 1/9-456 від 02.09.2016 р. «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у ДНЗ»;
Інструктивно-методичний лист МОН України № 1/9-454 від 12.09.2016 р. «Щодо організації роботи з музичного виховання у ДНЗ»;
Лист МОН України «Щодо застосування державної мови» №1/9-542 від 07.10.2016;
«Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами» (лист МОН від 20.10.2016 №2016 №1/9-561;
Про затвердження Примірного положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти (наказ МОН України від 16.04.2018 №372);
«Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти» (лист МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249);
Щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців (лист МОН України від 25.07.2016 № 1/9-396);
«Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню) (лист МОН від 14.08.2020 №1/9-436);
Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 №01-11/71);
Про проведення моніторингуякостіосвіти (наказ МОН від 16.012020 №54).
Типове положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН від 06.10.2010 №930);
Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (постанова КМУ від 21.08.2019 № 800);
Лист ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітейу закладах освіти».

2. Організація освітнього процесу

2.1. Завдання на 2023-2024навчальнийрік

1. Організація та підтримка безпечного освітнього простору в закладі дошкільної освіти.

2. Продовжувати формувати національно-патріотичну самосвідомість дошкільників у різних видах освітньої діяльності.

3. Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей.

4. Провести самооцінювання діяльності закладу за напрямом «Освітнє середовище».

2.2. Структура навчального року

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня. Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 108 днів:

літні – 90 календарних днів з 1 червня по 31 серпня,
осінні – 7 календарних днів з 26 жовтня по 03 листопада,
зимові – 12 календарних днів з 01 січня по 12 січня,
весняні – 10 календарних днів з 22 березня по 31 березня.

У період канікул з дітьми проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-продуктивна діяльність.

2.3. Види діяльності

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми напрямами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Види діяльності плануються за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі» «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх напрямів у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

2.4. Інваріантна і варіативна складові навчального плану

Базовий компонент дошкільної освіти затверджено наказом МОН України № 33 від 12.01.2021 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція».

Мета Стандарту – збереження самоцінності дошкільного дитинства, визначення особливостей та вимог до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку, забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою.

Базові принципи реалізації Стандарту складають загальні демократичні принципи суспільного життя:

- демократичність (формування засад демократичного суспільства, де кожен/кожна можуть бути почутими, мають право на самовираження та активну участь);

- рівний доступ до якісної дошкільної освіти кожній дитини,освіти без дискримінації за будь-якими ознаками;

- забезпечення сталого розвитку України та ïï європейського вибору (основи соціальної, екологічної та економічної свідомості, відповідальності за власні дії та ïx наслідки для довкілля);

- міжвідомча взаємодія (співпраця закладів освіти з психологічною, соціальною та медичною службами);

- державно-громадське та державно-приватне партнерство в організації та управлінні дошкільною освітою;

- соціально-педагогічне партнерство громади та всіх учасників освітнього процесу (засновників закладів освіти, батьків або осіб, які ïx замінюють, керівників та працівників закладів дошкільної освіти, фахівців, що надають освітні послуги дітям дошкільного віку, інших фахівців).

Зміст та організація освітнього процесу у сфері дошкільної освіти визначаються принципами науковості, систематичності, активності, природовідповідності, які вимагають від педагога такої організації освітнього процесу, за якої максимально активізується діяльність дитини в пізнанні навколишнього світу, реалізації творчих задумів та мрій.

Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами:

«Особистість дитини»,
«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,
«Дитина в природному довкіллі»,
«Гра дитини»,
«Дитина в соціумі»,
«Мовлення дитини»,
«Дитина у світі мистецтва».

Компетентності створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти у початковій та середній школі. Bci напрями дошкільної освіти продовжено в початковій школі через освітні галузі: мовно-літературну; математичну; природничу; технологічну; інформатичну; соціальну i здоров'язбережувальну; громадянську та історичну; мистецьку;фізкультурну.

2.5 Варіативний складник стандарту дошкільної освіти

Варіативний складник Стандарту не є вичерпним i може бути доповнений додатковими освітніми напрямами та змістом через збагачення досвіду дитини іншими видами діяльності відповідно до пріоритетного спрямування роботи закладу дошкільної освіти, індивідуальних інтересів i потреб дітей, запитів iпобажань батьків вихованців, відповідних умов розвивального середовища.

ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «Особистість дитини. Спортивні ігри» (шахи, футбол, баскетбол та інші за вибором закладу дошкільної освіти та/або батьків вихованців або осіб, які ïx замінюють);

ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамота»;

ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «Мовлення дитини. Основи грамоти»;

ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «Мовлення дитини. Іноземна мова»;

ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «Дитина в соціумі. Соціально-фінансова грамотність»;

ОСВІТНІЙ НАПРЯМ «Дитина у світі мистецтва. Хореографія».

3. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТАНДАРТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Побудова освітнього процесу з дітьми дошкільного віку здійснюється на основі формування досвіду дитини у спілкуванні з дорослими та однолітками в ycix видах діяльності, які реалізуються в дошкільному віці (предметно - практичній, ігровій, образотворчій, пізнавальній та інших) в універсальному розвивальному (ігровому) середовищі на засадах діяльнісного, компетентнісного, особистіснозоріентованого, інтегрованого, соціокультурного принципів організації освітнього процесу.

3.1 Зміст та організація освітнього процесу

Удосконалення змісту дошкільної освіти передбачає запровадження принципу педагогіки партнерства, що грунтується на співпраці дитини, вихователя i батьків або осіб, які ïx замінюють, забезпечення рівного доступу всіх дітей до закладів дошкільної освіти, втілення особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, соціокультурного та інтегрованого підходів, реалізації самостійної творчої діяльності дитини в освітньому процесі з урахуванням вікових особливостей психофізичного розвитку дітей, ігрової діяльності як провідної та принципу навчання через гру як наскрізного у взаємодії з дитиною.

Упровадження зазначених підходів до організації освітнього процесу передбачає повагу до дитини, пріоритет щасливого проживання дитиною сьогодення. Це є передумовою ïï повноцінного подальшого життя, визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості, збереженні дитячої субкультури.

Діяльнісний підхід до організації освітнього процесу є наріжним для забезпечення прояву активності дитини. Він передбачає пріоритет набуття особистого досвіду дитини та процесу його формування у всіх видах діяльності, які реалізуються в дошкільному віці: руховій, ігровій, мистецько-творчій, пізнавально-дослідницькій, господарчо-побутовій; спрямовує організацію освітнього процесу на отримання його результатів — відповідних компетентностей.

Компетентнісний підхід до організації освітнього процесу передбачає увагу до збагачення досвіду дитини та використання комплексних психолого-педагогічних впливів (педагогічних технологій, методів, способів), що сприяють становленню компетентності. У компетентностях збалансовано бажання, інтереси, наміри, мрії дитини в єдності з набутими знаннями, уміннями, навичками та вольовими зусиллями, які вказують на ïï здатність до регуляції своєї поведінки та діяльності. У такий спосіб компетентність, яку набуває дитина в умовах дошкільної освіти, розглядається в Стандарті як результат виховання та навчання.

Інтегрований підхід до організації змісту та процесу дошкільної освіти забезпечує формування цілісної реалістичної картини світу дитини, основ світогляду. Основними характеристиками інтегрованого освітнього процесу виступають: радісне проживання подій, смислове наповнення, активне залучення дитини до спільної з дорослими та однолітками діяльності, взаємозбагачення соціальних контактів. Особистісно орієнтований підхід до організації змісту та процесу дошкільної освіти передбачає визначення базових якостей особистості, розвиток ïï активності, самостійності, ініціативності та креативності як індикаторів ефективності освітнього процесу.

Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину в закладах дошкільної освіти затверджується в установленому порядку.

Надзвичайно важливим в організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку є єдність зусиль педагогічного колективу закладу дошкільної освіти, інших закладів та установ, батьків або осіб, які ïx замінюють, у формуванні відповідних життєвих компетентностей дитини, зокрема дитини з особливими освітніми потребами, враховуючи рекомендації інклюзивно-ресурсного центру. Це передбачає психолого-педагогічне просвітництво батьків, психолого-педагогічний супровід та підтримку розвитку дитини в умовах родинного виховання, активне залучення батьків вихованців в освітній процес закладу дошкільної освіти.

3.2 Наступність між дошкільною та початковою освітою в реалізації перспектив розвитку дитини

Наступність та перспективи розвитку дитини в закладах дошкільної та початкової освіти забезпечується завдяки:

узгодженості та цільовій єдності в розвитку дитини на етапі дошкільної та початкової освіти;
визначенню спільних для дошкільної та початкової освіти принципів, підходів, намірів та адекватних віковим закономірностям дитини провідним видам діяльності, які спрямовують розвиток дитини;
використанню форм та методів педагогічної роботи, які відповідають віку дітей;
послідовному збагаченню результатів освіти, які висвітлено у формуванні компетентностей дитини дошкільного та молодшого шкільного віку.

Збереження субкультури дошкільного дитинства передбачає активне використання провідної для дошкільного періоду ігрової діяльності та збагачення індивідуального досвіду, який здобула дитина у всіх специфічно дитячих видах діяльності, зокрема у комунікативній, мовленнєвій, здоров'язбережувальній, господарчо-побутовій, мистецько-творчій, пізнавально-дослідницькій.

Дошкільний вік є фундаментом розвитку базових компетентностей i навичок, необхідних людині протягом життя. Він передбачає взаємодоповнювальний розвиток емоційних, інтелектуальних,вольових якостей та процесів, досягнення відповідної до цього віку психофізіологічної, тілесної та психологічної зрілості. Це надає дитині можливість опанувати нову соціальну ситуацію розвитку — перехід до систематичного шкільного навчання, оволодіння новою соціальною роллю учня та відповідними функціями та діями, які сприяють формуванню навчальної діяльності.

Саме зрілість особистісних якостей та психічних процесів забезпечує успішність розвитку навчальних навичок на наступних етапах шкільного життя. У молодшому шкільному віці розгортається навчальна діяльність, яка спирається на вікові надбання дитини дошкільного віку та потребує належних педагогічних форм та методів роботи.

3.3 Зміст та організація освітнього процесу

Освітній процес та навчальне навантаження на дитину в закладі дошкільної освіти регулюється відповідно до норм i положень Закону України «Про дошкільну освіту» та інших нормативно-правових актів. Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину в закладах дошкільної освіти затверджується в установленому порядку.

3.4. Сучасні форми організації освітнього процесу

Організовану освітню діяльність з дітьми дошкільного віку доцільно проводити у формі педагогічного спілкування в колі, різних видів занять, освітніх ситуацій та подорожей, тематичних проєктів, прогулянок, екскурсій, дослідницько-пошукової діяльності, творчих ігор, гурткової роботи, самостійної діяльності дітей відповідно до завдань фізичного, соціального, комунікативного, пізнавального та художньо-естетичного розвитку.

В освітньому процесі закладу дошкільної освіти провідним має стати спілкування дорослого з дітьми. Таке спілкування не регламентоване в часі і відбувається упродовж дня.

Гранично - допустиме навчальне навантаження на дітей протягом тижня:

Перша молодша група 3-й рік життя:

загальна кількість занять на тиждень – 10;

максимальна кількість занять на тиждень – 10.

Друга молодша група 4-й рік життя:

загальна кількість занять на тиждень – 11;

максимальна кількість занять на тиждень – 14.

Середня група 5-й рік життя:

максимальна кількість занять на тиждень – 15.

Старша група 6-й рік життя:

загальна кількість занять на тиждень – 15;

максимальна кількість занять на тиждень – 20.

Тривалість спеціально організованих занять становить:

- у першій молодшій групі – не більше 10 хвилин;

- у другій молодшій групі – не більше 15 хвилин;

- у середній групі –20 хвилин;

- у старшій групі –25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10 хвилин.

Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп — 15 хвилин, середніх — 20 хвилин, старших — 25 хвилин. Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань

Фізичне виховання дітей передбачає проведення:

- ранкової гімнастики;

- гімнастики пробудження;

- занять фізичною культурою;

- рухливих ігор та ігор спортивного характеру;

- загартування;

- фізкультурних хвилинок під час занять;

- фізкультурних пауз між заняттями;

- фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід);

- оздоровчих заходів з використанням арт-терапевтичних технологій.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з дворічного віку.

Тривалість занять для дітей наступна:

- у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин;

- від 3 до 4 років – до 20 хвилин;

- від 4 до 5 років – 20-25 хвилин;

- від 5 до 6 (7) років – 25-30 хвилин.

Кожна вікова група розробляє план по роботі з батьками, який затверджується директором закладу. Впродовж навчального року вихователі проводять консультації, тренінги, виставки, фотовиставки, ярмарки, акції, тощо. Розробляють інформаційно-консультативний матеріал враховуючи потреби батьків.

У освітньому процесі використовуються такі форми організації діяльності дітей: інтегровані, комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття, а також міні-заняття упродовж дня.

4. Внутрішнє забезпечення якості освіти

4.1. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- атестація педагогічних працівників;

- проходження курсової перепідготовки;

- моніторинг якості освіти.

4.2. Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення навчально- методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчального плану та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок дітей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

4.3. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2023/2024 навчальному році розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України.

4.4. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

ЗДО №4 Козятинської міської ради забезпечений найпростішим укриттям, приміщеннями і майданчиками освітнього призначення (відповідно до нормативів матеріально-технічного забезпечення та санітарно-гігієнічних вимог): групові кімнати, музична зала, кабінет учителя-логопеда, медичний кабінет, методичний кабінет, ігрові майданчики, спортивний майданчик, харчоблок.

Заклад дошкільної освіти надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов.

Навчально-матеріальна база відповідає сучасним вимогам та забезпечує ефективність освітньої діяльності закладу. В групових кімнатах оформлені розвивальні осередки, є музична зала, однак матеріально-технічна база потребує постійного оновлення та покращення.

4.5. Атестація педагогічних працівників

Враховуючи той факт, що педагогічні працівники повинні демонструвати зростання рівня своєї педагогічної майстерності, здійснюючи будь-яку професійну діяльність, не лише в рік атестації, але й в міжатестаційний період, педагоги закладу освіти активно працюють над підвищенням свого професійного рівня.

Одним з основних аспектів методичної роботи педагогів є їх рівень володіння провідною темою самоосвіти, над якою вони працюють протягом п’яти років, адже самоосвіта має прогностичний випереджувальний характер. Кожен педагог склав власний перспективний та річний плани роботи над своїми проблемними темами, які є складовою загальної науково-методичної проблеми. Перспективний план передбачає поетапну реалізацію роботи над проблемою, зміст, мету та форми узагальнення. Ефективному проведенню атестації передує роз’яснювальна робота з глибоким вивченням нормативних документів на інструктивно-методичній нараді при завідуючій.

Вихователем-методистом вивчається і узагальнюється досвід роботи педагогів, проводиться звітування педагогів, що атестуються, про результати своєї роботи перед педагогічним колективом ЗДО, ММО.

4.6. Проходження курсової перепідготовки

Одним із провідних напрямів діяльності ЗДО є підвищення наукового, фахового та методичного рівнів кожного педагога, забезпечення психолого-педагогічного супроводу зростання їх педагогічної майстерності, самоосвіти та самовдосконалення. Важливим в самоосвітній діяльності є курсова підготовка у системі підвищення кваліфікації.

На основі даних про реальний рівень професійної підготовки педагогічних працівників ЗДО, одержаних у ході анкетування педагогів та співбесіди з ними, розроблено перспективний план курсової підготовки, відповідно до потреб різних форм підвищення кваліфікації та індивідуальних запитів педагогів.

На підставі перспективного плану кожен педагог один раз на 5 років проходить курси підвищення кваліфікації при КЗВО «ВАБО», звітує про практичне використання інформації, одержаної на курсах, на педагогічній годині, нараді при директорові ЗДО.

4.7. Моніторинг якості освіти

Мета моніторингу – вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ЗДО.

Моніторинг проводиться відповідно до таких принципів:

систематичності та системності;
доцільності;
прозорості моніторингових процедур та відкритості;
безпеки персональних даних;
об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;
відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.
Моніторинг проводиться відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», Порядку проведення моніторингу якості освіти (далі – Порядок), iнших актів законодавства, документів закладів освіти, програми моніторингу (далі - Програма), договору про проведення моніторингу (за його наявності).

Моніторинг (внутрішній) здійснюється стосовно кожної освітньо-професійної програми за кожною спеціальністю за участю основних стейкхолдерів (зацікавлені сторони або особи):

Здобувачів (слухачів), які беруть участь у формуванні та оновленні освітніх програм, формулюючи запит на очікувані результати навчання; оцінюють сприйняття форм і методів навчання та професійної майстерності викладачів
Роботодавців, які беруть участь у визначенні переліку результатів навчання та компетенцій, сформованих за програмою; узгоджують тематику індивідуальних підсумкових робіт і мають можливість бути присутніми на їх захисті, оцінюючи спроможність випускника до операційних покращень в процесі виконання професійної діяльності; надають пропозиції щодо оновленняо світніх программ відповідно до потреб реального сектору економіки і ринку праці
Професорсько-викладацького складу Університету, члени якого здійснюють безпосередню розробку, впровадження та постійний перегляд й оновлення освітніх программ відповідно до актуальних проблем розвитку підприємств, регіону і країни; забезпечують відповідну якість викладання на основі сучасних педагогічних технологій та наукових досягнень; запобігають академічній недоброчесності; здійснюють оцінку результатів навчання і реалізують заходи з підвищення його якості.

Моніторинг (внутрішній) здійснюється за напрямами:

Моніторинг змісту освітніх програм: відповідність запитам роботодавців; втілення результатів останніх наукових досліджень у галузі; відповідність актуальним тенденціям розвитку галузі, регіону, країни; відповідність змісту навчально-методичного забезпечення освітнього процессу заявленим освітньою программою очікуваним результатам і компетенціям; актуальність тематики індивідуальних підсумкових робіт
Моніторинг ресурсу: стан матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу; стан забезпечення освітнього процесу навчально-методичною літературою (включаючи електронні примірники); стан інформаційного забезпечення освітнього процесу
Моніторинг процесу: організація процессу надання освітніх послуг; відповідність кадрового забезпечення освітнього процессу ліцензійним умовам; організація та проходження підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників; стан документації за програмою й організація документообігу; сприйняття здобувачами форм і методів ведення освітнього процесу, його організації і результативності.

Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:

опитування (анкетування, інтерв’ювання);
тестування;
спостереження за освітнім процессом під час проведення занять;
фокус-група;
аналіз документації з проведення освітньої діяльності за програмою;
інші методи, не заборонені законодавством України

Моніторинг може проводитися у формі:

безпосереднього одержання інформації від учасників освітнього процесу (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
опосередкованого одержання інформації відучасників освітнього процесу (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);
одержання інформації без залучення учасників освітнього процесу (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).

Моніторинг здійснюється щорічно у липні-серпні кожного поточного року.

Результати моніторингу якості освіти

Нормативно-правова база проведення моніторингу:

Закони України:

Закон про освіту;
Закон про вищу освіту;
Закон про наукову і науково-технічну діяльність;
Закон про ліцензування видів господарської діяльності.

Постанови Кабінету Міністрів України:

Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах;
Про ліцензування освітніх послуг;
Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти;
Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
Про затвердження Національної рамки кваліфікацій;
Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Накази Міністерства освіти і науки України

Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
Про узагальнення переліків спеціальностей, ліцензованих обсягів вищих навчальних закладів та переоформлення сертифікатів про акредитацію напрямів та спеціальностей ;
Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України;
Про затвердження форм заяв про проведення ліцензування освітніх послуг;
Про затвердження Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів;