top of page
методична робота.jpg

Дошкільна освіта

      Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. (Закон України «Про дошкільну освіту»  Ст. 4)


         Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:

- забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

- забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;

- визначення змісту дошкільної освіти. (Закон України «Про дошкільну освіту» Ст.2)


         Завданнями дошкільної освіти є:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;

- здійснення соціально-педагогічного патронату сім'ї. (Закон України «Про дошкільну освіту» Ст. 7)

Методична робота закладу дошкільної освіти спрямована на:

  • вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;

  • підвищення педагогічної культури педагогів;

  • вдосконалення педагогічної майстерності;

  • розвиток спеціальних умінь і навичок;

  • формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

   Мета методичної роботи:

  •  вивчення та розвиток педагогічної компетенції кожного вихователя;

  •  стимулювання творчого потенціалу;

  •  формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

   Напрямки методичної роботи:

  • підвищення соціально-психологічної культури;

  • вдосконалення педагогічної майстерності;

  • розвиток спеціальних умінь і навичок.

   Принципи методичної роботи:

  • педагогічна співпраця з вихователем;

  • робота в режимі довіри, доброзичливості;

  • творча атмосфера, стимулювання творчої активності;

  • надання педагогам права вибору;

  • системність методичних заходів;

  • щоденна допомога;

  • принцип допоміжно-регульованого контролю.

                               ECERS: ШКАЛИ З ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

     ECERS – це система критеріїв оцінювання якості роботи закладів дошкільної освіти та системи дошкільної освіти загалом, представлена чіткими кількісно вимірювальними величинами. ECERS надає інструмент всебічного оцінювання дитячого садка, в основу якого закладено спостереження за тим, як організовані: 

  • простір

  • час

  • взаємодія дітей та вихователів

    В Україні оцінювання організовує Український інститут розвитку освіти у партнерстві з Командою підтримки реформ МОН, Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та за підтримки ЮНІСЕФ в Україні"

                           ПРОЦЕС ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ РОБОТИ ДИТЯЧОГО САДКА

     Оцінювання дитячого садка проводять експерти ECERS, які проходять сертифіковане навчання з авторами методики онлайн, а потім складають практичний тест на базі дитячого садка. 

Експерт з оцінювання спостерігає за групою та взаємодією дітей, середовищем та безпекою простору, наявністю чи відсутністю ігор, іграшок та обладнання для всебічного розвитку дитини.

Оцінювання триває 3 години протягом звичайного дня в дитячому садку. Воно розраховане на групи дітей від 3 до 5 років. 

                          ЧОМУ ECERS?

      ECERS – це дослідження, зосереджене на розвитку дитини, яка є центральною у всій структурі оцінювання.       Тому ECERS:

  • сприяє індивідуалізації освіти. Оцінювання акцентоване на конкретній дитині, яка має можливість обрати активності, висловити чи сформувати свою думку незалежно від думки дорослих, встановити межі чи допомогти собі, усамітнившись у тихому кутку; 

  • досліджує різні види діяльності дітей у дитсадку: вільну гру, математику, мистецтво, мовлення, літературу, розвиток великої та дрібної моторики, музику, фізичну активність, науку та природознавство тощо;

  • робить акцент на комунікації вихователів з дитиною, зокрема чи дитина формулює запитання до кінця, а вихователь не перебиває її з відповіддю, чи вихователь відчуває динаміку групи і змінює активності, фізичний контакт за емоційної потреби дитини, чи педагог залучає дітей до вирішення проблем;

  • підвищує значення середовища, в якому розвивається дитина: простору, взаємодії з однолітками та дорослими і організації дня дитини;

  • досліджує взаємодію всіх учасників виховного процесу: дітей, батьків та персоналу дитячого садка;

  • дає можливість вирівняти в якості комунальні та приватні заклади, створити єдиний стандарт дошкільної освіти та синхронізувати у своїй діяльності всі дитячі садки.

                            ПЕРЕВАГИ ECERS ДЛЯ ДІТЕЙ

     Оцінювання якості роботи дитячих садків допоможе створити якісне середовище для розвитку дошкільнят. Нове середовище має фокусуватись на потребах кожної дитини. 

     За впровадження методики ECERS діти:

  • створюють власні вироби та твори, а не відтворюють за зразком;

  • самостійно оформлюють простір та формують свої естетичні вподобання;

  • самостійно вирішують проблеми та беруть на себе відповідальність;

  • експериментують і спостерігають за природними явищами;

  • вигадують свої сценарії та грають у рольові ігри;

  • роблять свій вибір та мають альтернативу;

  • використовують багато підручних матеріалів;

  • спілкуються, дискутують, запитують, ставлять під сумнів;

  • читають і пишуть свої історії;

  • задовольняють свої потреби, адже розклад побудований відповідно до них;

  • будують власні межі та поважають межі інших;

  • вчаться розпізнавати свої емоції та впоратись із ними.

                         ПЕРЕВАГИ ECERS ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

      ECERS – це не контроль, а дослідження, завдяки якому управлінці та педагоги зможуть побачити прогалини, над якими потрібно працювати.

     За методики ECERS вихователь:

  • виконує роль наставника;

  • спрямовує, підсилює, допомагає у формуванні особистості дитини;

  • визначає індивідуальний підхід до кожної дитини;

  • формує безпечне та сприятливе середовище для навчання та гри;

  • навчає власним прикладом;

  • демонструє взаємоповагу та спілкується з дітьми на рівних; 

  • створює доброзичливу атмосферу в групі;

  • отримує гнучкість у проведенні програми: має право обирати формати, теми і час для занять.

                           ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ ECERS

    Оцінювання якості роботи дитячого садка проводять за 6 шкалами:

  1. Предметно-просторове середовище: доступність іграшок, просторість приміщення, безпека, наявність меблів для різних видів діяльності, наявність простору для усамітнення – тихого куточка.

  2. Догляд та піклування за дітьми: чистота, атмосфера в групі, навички особистого догляду, увага до здоров’я в навчальній програмі, зображеннях, взаємодії вихователів із дітьми.

  3. Мовлення та грамотність: вивчення нових слів, відповіді на розгорнуті запитання, наявність дискусій, книжкового куточка та використання книг під час програми.

  4. Види пізнавальної діяльності: проведення навчальних занять, зокрема гри з кубиками та конструктором, науки та природознавства, математики та читання.

  5. Взаємодія: велика та дрібна моторика, індивідуальне навчання, взаємодія дітей з вихователями та між собою, дисципліна.

  6. Структурування програми: зміна занять та очікування на них, час на вільну гру.

    Кожна шкала має підшкали, які оцінюють від 1 (неприйнятно) до 7 (ідеально). Експерти мають чіткі критерії визначення оцінки.

                        ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ECERS

     Перший варіант оцінювання був створений у 1980 році в США за авторства Тельми Хармс та Річарда М Кліфорда. Вони ж заснували Інститут оцінювання середовища раннього дитинства. Методика регулярно оновлюється та доповнюється, зокрема перевиданнями ECERS - R та ECERS - 3

     Через практичний зміст та формат ECERS був задіяний у дослідженнях якості освіти в різних країнах: у США, Великобританії, Італії, Швеції, Німеччині, Португалії, Іспанії, Ісландії, Норвегії, Південній Кореї, Фінляндії.

Інноваційні форми роботи  з педагогами

    Велнес-тренінг — інтерактивний освітній  процес, спрямований на просування здорового способу життя в найширшому розумінні цього слова. Адже wellness — це насамперед стан емоційного здоров’я, що природно поєднується і з належною турботою про свою фізичну оболонку.Велнес (від англ. be well – гарне самопочуття) – концепція здорового способу життя, заснована на поєднанні фізичного та ментального здоров’я, правильного харчування, розумних фізичних навантажень та відмови від шкідливих звичок.

      Воркшоп - навчальний захід (нарівні із семінарами, курсами, майстернями), на якому учасники отримують знання самостійно. Дослівний переклад терміну - «робоча майстерня».

    Основні відмінності воркшопа від заходів іншого типу - висока інтенсивність групової взаємодії, активність і самостійність учасників, актуальний досвід й особисте переживання. Експерт, ведучий, керівник воркшопа допомагає учасникам визначити мету, завдання високопродуктивної майстерні, підбирає методи та прийоми для активного дослідження.

      Учасники використовують особистий досвід і професійні знання та вміння, наявні в них із теми воркшопа. Вони діляться ними з іншими учасниками заходу. Ведучий уміло контролює процес, спрямовує діяльність групи.

      Мінімальна тривалість воркшопа - половина дня. Максимальна - п'ять-сім днів. Основні методи і прийоми - аналіз і розбір ситуацій, створення проектів і презентацій, «мозковий штурм», параметричний практикум, виконання індивідуальних і групових вправ. Теоретичні «вкраплення» у вигляді лекцій застосовуються дуже рідко й у мінімальному (необхідному для повного висвітлення теми) обсязі. По закінченні воркшопа у групи є певний інструментарій, модель поведінки в конкретній ситуації.

      При такій формі навчання наголос робиться на динамічне знання. Відповідальність за результат освітнього процесу розподіляється між учасниками й ведучим. Кожний учасник воркшопа отримує індивідуальне рішення конкретного завдання. Результативність заходу визначається внеском учасників.

     Печа-куча (яп. ペ チ ャ ク チ ャ, балаканина) — це методологія презентації коротких доповідей, спеціально обмежених за формою і тривалістю, на неформальних конференціях PechaKucha Nights.

Виступаючий представляє доповідь — презентацію із 20 слайдів, кожен слайд демонструється 20 секунд, після чого автоматично змінюється на наступний. Таким чином тривалість доповіді обмежена 6 хвилинами 40 секундами або 6 хвилинами. Доповіді слідують одна за іншою. Кількість доповідей зазвичай варіюється від 8 до 12.

     Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування» пропонуються різноманітні книги та / або періодичні видання. Користувачі можуть підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам, крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі, фрукти.

     Геокешинг - (geocaching, від грец. Geo - земля, англ. Cache - тайник) - це захоплююча гра, в якій присутні: подорож, знаходження місця розташування заданих об'єктів, пошук інформації про об'єкти та відповідей на запитання.

   Квест (від англ.. quest – пошук, пошук пригод) – інтелектуально-динамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування, розв’язування інтелектуальних завдань тощо. Основою гри зазвичай є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Гра має тему, мету, певний алгоритм, якого потрібно дотримуватися. Наприклад, учасник, який виконав перше завдання, в результаті отримує підказку для виконання другого і т.д.

  Коворкінг (англ. co-working - спільно працюють) - це модель роботи, в якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовують загальний простір для своєї діяльності.

  Коучинг (від англ. coaching – навчання, тренерство) – це метод сучасного консультування, що сприяє ефективному досягненню клієнтом поставленої мети, що виявляється в конкретних результатах. В бібліотеці можна використовувати як форму професійного навчання або під час масового заходу задля вирішення якоїсь проблеми разом з учасниками.

   Флешбек (від англ. flash - спалах, осяяння; back - назад), зворотний кадр - в мистецтві означає відхилення від оповідання в минуле: сюжетна лінія переривається, і глядач спостерігає дії, які відбувалися раніше.

bottom of page